вперше
ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ), рідко ВПЕРШ (УПЕ́РШ), присл.
У перший раз, першого разу.
Дивилися брати пильненько; .. наче уперше бачили вони людську жвавість, недбайливість і веселість і наче уперш пізнали своє турбування та вбожество (Марко Вовчок);
Вперше довелось мені серед народу бути в таку годину (Ганна Барвінок);
Лукина вперш підвела очі і глянула на Хавруся (І. Нечуй-Левицький);
[Павло:] Таке свіже личко, такі рівні брівки – уперше бачу! (М. Кропивницький);
Це вперше, Грицю, це уперше, Грицю, що я тебе в похід не проведу! (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)