вперше
ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ), рідко ВПЕРШ (УПЕ́РШ), присл. У перший раз, першого разу.
Вперше довелось мені серед народу бути в таку годину (Барв., Опов.., 1902, 124);
[Павло:] Таке свіже личко, такі рівні брівки — уперше бачу!.. (Кроп., II, 1958, 376);
Не живим, а мертвим довелося вперш його побачити мені (Гонч., Вибр., 1959, 298).
Словник української мови (СУМ-11)