впиратися
ВПИРА́ТИСЯ¹ (УПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПЕ́РТИСЯ (УПЕ́РТИСЯ), увіпру́ся, увіпре́шся і упру́ся, упре́шся, док., розм.
Силою, без дозволу заходити куди-небудь.
А далі вперлися в будинки Підземного сього царя (І. Котляревський);
[Ларивон:] Віриш, як увіпреться [Макар] в хату, то нічим його і не викуриш (М. Кропивницький).
ВПИРА́ТИСЯ² див. упира́тися¹.
Словник української мови (СУМ-20)