впиратися

впира́тися

I (упиратися), -аюся, -аєшся, недок., впертися (упертися), увіпруся, увіпрешся, док., фам.

Силою, без дозволу заходити до якогось приміщення і т. ін.

II див. упиратися I.

Значення в інших словниках

1. впиратися — впира́тися 1 дієслово недоконаного виду вдиратися кудись фам. впира́тися 2 дієслово недоконаного виду для опори  Орфографічний словник української мови
2. впиратися — (у що) спиратися <�обпиратися> на що; (у стелю) підпирати що; СОВ. пручатися, огинатися, опиратися, б. з. затинатися, жм. норовитися, КОМИЗИТИСЯ, о. ставати дибки; (не годитися) не погоджуватися, відмовлятися від; (на своєму) наполягати, твердо стояти; дк. УПЕРТИСЯ, затятися, затнутися.  Словник синонімів Караванського
3. впиратися — ВПИРА́ТИСЯ¹ (УПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПЕ́РТИСЯ (УПЕ́РТИСЯ), увіпру́ся, увіпре́шся і упру́ся, упре́шся, док., розм. Силою, без дозволу заходити куди-небудь. А далі вперлися в будинки Підземного сього царя (І.  Словник української мови у 20 томах
4. впиратися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови
5. впиратися — Впира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; впе́ртися, впру́ся, впре́шся; впе́рся, впе́рлася; впе́ршися  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. впиратися — ВПИРА́ТИСЯ і (УПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПЕ́РТИСЯ (УПЕ́РТИСЯ), увіпру́ся, увіпре́шся, док., фам. Силою, без дозволу заходити до якогось приміщення і т. ін. А далі вперлися в будинки Підземного сього царя (Котл.  Словник української мови в 11 томах