вплетений

ВПЛЕ́ТЕНИЙ (УПЛЕ́ТЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вплести́1.

Косичка ззаду висіла, а в ній Червона стрічка вплетена була (І. Франко);

Намагався уявити її такою, як бачив у садку, саме такою, в тому одязі, з квітами, вплетеними в коси (Ю. Мушкетик);

Історія поняття “освіта” фактично вплетена в історію розвитку гуманітарних наук (з наук.-попул. літ.);

// впле́тено, безос. пред.

У кінець його малахая було вплетено шматок олова, кажуть, з півпуда (Т. Осьмачка);

Тепер у Орисі не висіли на спині дві білі коси, в які було вплетено сонце, а були вони закручені ззаду в тугий калач (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. вплетений — впле́тений 1 дієприкметник увитий впле́тений 2 дієприкметник виготовлений плетінням  Орфографічний словник української мови
2. вплетений — I (уплетений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вплести I. || вплетено, безос. присудк. сл. II див. уплетений I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вплетений — ВПЛЕ́ТЕНИЙ¹ (УПЛЕ́ТЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вплести́¹. ВПЛЕ́ТЕНИЙ² див. упле́тений¹.  Словник української мови в 11 томах