вплетення
ВПЛЕ́ТЕННЯ (УПЛЕ́ТЕННЯ), я, с.
Дія за знач. вплести́1.
Привабливості одягу додає ручна вишивка і вплетення в трикотаж золотих ниток (із журн.);
Оповідач вміло поєднує всі мистецькі засоби – окреслення загальної картини події й умілого вплетення в неї деталей (з наук.-попул. літ.);
Роботи випускників відзначаються багатством словника, різноманітністю синтаксичних конструкцій, органічним уплетенням власних лексичних засобів, виразністю мови, точністю слововживання (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)