вплив
ВПЛИВ, у, ч.
1. Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета.
У пiснi не було тайни. Не дiяв кобзарський гiпноз. Кобза загубила таємничий свiй вплив (Ю. Яновський);
Рожеве обличчя Митрофана, яке, здавалося, ніколи не відчувало на собі впливу літнього сонця, стало білим (Микита Чернявський).
2. Сила влади, авторитету.
– Ти знаєш, які впливи має тітка (І. Франко);
// Державне або інше ділове й політичне керівництво.
– Це стара зона французького впливу, адмірале (О. Гончар);
Потрібно взяти на облік усі наші сили, кожного лісовика. Загони об'єднати в полки й дивізії, закріпивши за ними райони впливу (В. Шкляр).
Бу́ти (перебува́ти) під впли́вом див. бу́ти;
Ма́ти (справля́ти, роби́ти) / спра́вити (зроби́ти) вплив див. ма́ти²;
Підпада́ти / підпа́сти під вплив (впли́вові, впли́ву) див. підпада́ти;
Сфе́ра впли́ву див. сфе́ра.
○ (1) Під впли́вом, у знач. прийм. з род. відм. – від.
При кінці XVIII ст. замок стояв уже як руїна, що сама розсипалася під впливом дощів (І. Крип'якевич);
Під впливом заспокійливих міркувань звечора Євграф Фірсович збадьорішав і був у чудовому настрої (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)