впровадження
ВПРОВА́ДЖЕННЯ (УПРОВА́ДЖЕННЯ), я, с.
1. тільки одн. Дія за знач. впрова́дити.
По здобуттю їх [замків] і упровадженню в полон багато гарних дівчат і молодих хлопців замки підпалено (О. Назарук);
Апарат насильства програмується теоретиками марксизму як засіб впровадження теорії в реальне життя (М. Руденко);
Упровадження результатів дослідження проводилось в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (з наук. літ.).
2. Те, що впроваджено.
Великий обсяг клінічних досліджень і хірургічних впроваджень Ю. П. Зозуля здійснював разом зі своїми співробітниками (з наук.-попул. літ.);
Реальні масштаби наших впроваджень поки що дуже скромні й далеко не такі, як нам хотілося б і як потрібно державі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)