врозкидку
ВРО́ЗКИДКУ (УРО́ЗКИДКУ), присл.
Те саме, що вро́зкид.
Блажчук черкнув сірничком і освітив горище, де врозкидку на купах рам'я, в пилюці, спали шахтарі (С. Черкасенко);
В редакції на Кочубеєвому, найближчому до дверей, столі нас чекає врозкидку свіжа пошта (О. Гончар);
Кріплення кільцеве складається з окремих кілець, встановлених уздовж виробки врозкидку і пов'язаних між собою стяжками або розпірками (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)