врубувати
ВРУ́БУВАТИ (УРУ́БУВАТИ), ую, уєш, недок., ВРУБА́ТИ (УРУБА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що.
Вставляти щось у вирубаний отвір, закріплювати в ньому.
Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори. І мури так врубали в гору, що вони були ніби продовженням її (А. Хижняк);
У рублених гаражах балки між вінцями врубують так щільно, щоб обійтися без додаткового кріплення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)