вручну
ВРУЧНУ́ (УРУЧНУ́), присл.
Ручним способом, без використання механізованих знарядь виробництва; руками.
Косять бідні бойки траву вручну (Р. Федорів);
Мінеральні добрива вносять у ґрунт за допомогою тракторних агрегатів, літаків сільськогосподарської авіації та вручну (з наук. літ.);
Вважають, що в бібліотеці князя Ярослава Мудрого налічувалося понад 1000 книг. Це був величезний скарб, адже книги писалися вручну, на пергаменті (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)