вряд
ВРЯД (УРЯ́Д), присл.
1. Один біля одного; поряд.
У яру гребля, верби вряд (Т. Шевченко);
Пісні тихії, сумнії, Виливайтесь рівно, вряд (І. Франко);
Ось мигнула перед очима стайня, а поблизу неї вряд коні біля жолоба (К. Гриб).
2. Один за одним (у часі); підряд.
Працюю 4 дні вряд (В. Самійленко);
Я випив три склянки води вряд (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)