вряд
ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г. Хоткевич); Він часом три або чотири дні поспіль не ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький); Думали над тим, як швидше призвичаїти тварин до механічного доїння.. Все робилося послідовно і методично (І. Волошин); Андрій бачив уряд кілька паровозів, біля яких порались якісь дивні, чорні люди (Д. Бедзик); Пісні тихії, сумнії, Виливайтесь рівно, вряд (І. Франко); — Як провалилась на першому екзамені, так і пішло відтоді... Самі провали! Усі п'ять років зряду (А. Головко); Покотом же косило тоді дітей — з вулиці в вулицю (Є. Кротевич); У трьох дворах поміж вигинула скотина (Словник Б. Грінченка).
I. ПО́РЯД (в одному ряді, на одній лінії, на однаковому рівні), РЯ́ДОМ, РЯДКО́М, ВРЯД (УРЯ́Д), О́БРУЧ розм. рідше, СУ́СПІЛЬ розм., ПО́МІЖ діал.; ПО́КОТОМ (на землі, на підлозі). Серед назв музичних інструментів поряд з однослівними є багато складних (з журналу); Бійці присіли рядом, болгарським затяглися тютюном (І. Гончаренко); А коси — дзень... Чи то не коси? В зелені хвилі весла б'ють, І косарі, мов ті матроси, Рядком, веслуючи, пливуть... (М. Нагнибіда); Стахурський налив усім вина і виставив шклянки вряд (Ю. Смолич); Доми їхні стояли суспіль, і так вони вдвох товаришували, що водою не розіллєш (переклад М. Лукаша); У трьох дворах поміж вигинула скотина (Словник Б. Грінченка); У курені на помості сплять покотом чоловіки (А. Головко).
Словник синонімів української мови