вряд

ВРЯД (УРЯ́Д), присл.

1. Один біля одного; поряд.

У яру гребля, верби вряд (Шевч., І, 1951, 42);

Пісні тихії, сумнії, Виливайтесь рівно, вряд (Фр., XIII, 1954, 84);

Плече до плеча у змаганні єдинім, Селянство, уряд з робітництвом ставай! (Рильський, Урожай, 1950, 128).

2. Один за одним (у часі); підряд.

Працюю 4 дні вряд (Сам., II, 1958, 453);

Я випив три склянки води вряд (Смолич, III, 1959, 153).

Значення в інших словниках

1. вряд — вряд прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вряд — ВРЯД (УРЯД) – В (У) РЯД Вряд (уряд), присл. 1. Один біля одного; поряд. У яру гребля, верби вряд (Т.Шевченко); На лаві вряд лежать сім житніх хлібів (С.Чорнобривець); Довкола стін вряд стояли шафи з різними справами (М.Лазорський).  Літературне слововживання
3. вряд — <�УРЯД> рядком, впритул, поряд. (- людей — ще) попліч, пліч-о-пліч, плече-в-плече, рука в руку; (один за одним) підряд, поспіль, зряду.  Словник синонімів Караванського
4. вряд — (уряд), присл. 1》 Один біля одного; поряд. 2》 Один за одним (у часі); підряд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вряд — ВРЯД (УРЯ́Д), присл. 1. Один біля одного; поряд. У яру гребля, верби вряд (Т. Шевченко); Пісні тихії, сумнії, Виливайтесь рівно, вряд (І. Франко); Ось мигнула перед очима стайня, а поблизу неї вряд коні біля жолоба (К. Гриб).  Словник української мови у 20 томах
6. вряд — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г.  Словник синонімів української мови
7. вряд — Вряд, присл. уря́д або вряд, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)