врівні

ВРІ́ВНІ (УРІ́ВНІ), присл.

Те саме, що врі́вень.

Його квач прийшовся якраз урівні з червоним капелюшиком Алли Михайлівни, так що мало не лишив на ньому зеленого листочка (Леся Українка);

Ліс стояв уже врівні з хмарами (С. Журахович);

Письменник, коли він щось пише, повинен почувати себе врівні, на висоті політичного діяча (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. врівні — врі́вні прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. врівні — (урівні), присл. Те саме, що врівень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врівні — див. урівень  Словник синонімів Вусика
4. врівні — ВРІ́ВНІ (УРІ́ВНІ), присл. Те саме, що врі́вень. Його квач прийшовся якраз урівні з червоним капелюшиком Алли Михайлівни, так що мало не лишив на ньому зеленого листочка (Л. Укр., III, 1952, 605); Ліс Стояв уже врівні з хмарами (Жур., Вечір.., 1958, 275).  Словник української мови в 11 томах