врівні
ВРІ́ВНІ (УРІ́ВНІ), присл. Те саме, що врі́вень.
Його квач прийшовся якраз урівні з червоним капелюшиком Алли Михайлівни, так що мало не лишив на ньому зеленого листочка (Л. Укр., III, 1952, 605);
Ліс Стояв уже врівні з хмарами (Жур., Вечір.., 1958, 275).
Словник української мови (СУМ-11)