всвердлюватися
ВСВЕ́РДЛЮВАТИСЯ (УСВЕ́РДЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВСВЕРДЛИ́ТИСЯ (УСВЕРДЛИ́ТИСЯ), всвердлю́ся, всве́рдлишся, док.
Свердлячи, заглиблюватися свердлом у середину чого-небудь.
Десь 1909 року стали писати в газетах, що вигадано гвинт, який всвердлюється в повітря, а трохи згодом повідомили, що такий гвинт, чи пропелер, доданий до видовженої повітряної кулі, створив за кордоном дирижабль (Б. Антоненко-Давидович);
* Образно. Образ загибелі поета повільно всвердлювався в його мозок і не давав йому спокою (П. Тичина);
Похмурим, гострим поглядом з-під стріхатих брів він усвердлився в обличчя юнака (Ю. Смолич);
Танк погримує траками, жерло гармати похмуро всвердлюється в сонячне бузкове повітря (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)