всебічно
ВСЕБІ́ЧНО (УСЕБІ́ЧНО).
Присл. до всебі́чний.
Широко розкинувши ноги й забувши про все на світі, малий всебічно досліджував материн подарунок (Б. Антоненко-Давидович);
– І ви хочете, щоб такі проекти та було розглянуто й вивчено (а їх треба серйозно й всебічно вивчити) за якихось два тижні? (М. Куліш);
Семен Григорович звик кожну річ і кожне явище оцінювати всебічно, з усіх поглядів (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)