всебічний
ВСЕБІ́ЧНИЙ (УСЕБІ́ЧНИЙ), а, е.
Який охоплює, розглядає що-небудь з усіх боків; всесторонній.
І ось наш шановний професор погодився прибути до нас, перевести глибоке, точне та всебічне дослідження (М. Івченко);
– Замість всебічної серйозної характеристики тої особи, що нас цікавить, ви пишете пустопорожні трафарети (Б. Антоненко-Давидович);
– І не забувайте, що в нас тепер комп'ютерна, космічна ера, що в нас усебічна перебудова (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)