Орфоепічний словник української мови

всебічний

всебі́чний

[ўсеиб'ічнией]

= усебічний

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. всебічний — всебі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. всебічний — Глибинний, ВСЕОСЯЖНИЙ, о. від А до Я; (розум) широкозорий.  Словник синонімів Караванського
  3. всебічний — (усебічний), -а, -е. Який охоплює, розглядає що-небудь з усіх боків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. всебічний — ВСЕБІ́ЧНИЙ (УСЕБІ́ЧНИЙ), а, е. Який охоплює, розглядає що-небудь з усіх боків; всесторонній. І ось наш шановний професор погодився прибути до нас, перевести глибоке, точне та всебічне дослідження (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. всебічний — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ...  Словник синонімів української мови
  6. всебічний — Всебі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. всебічний — ВСЕБІ́ЧНИЙ (УСЕБІ́ЧНИЙ), а, е. Який охоплює, розглядає що-небудь з усіх боків; всесторонній. Велика Вітчизняна війна була всебічним випробуванням усіх матеріальних і духовних сил кожного народу (Тич., III, 1957, 296).  Словник української мови в 11 томах