всевладний
ВСЕВЛА́ДНИЙ (УСЕВЛА́ДНИЙ), а, е.
1. Який має необмежену владу; повновладний.
Буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Наполеон, піднісши ліву руку, легко летів вперед мимо своїх полків, гордовитий і всевладний, як новий бог на землі (П. Кочура);
А там, де жив всевладний Єремія, .. щербатий мур чорніє на горі (Л. Костенко).
2. перен. Який виділяється з-поміж усього іншого, підкоряє собі все інше; дуже сильний.
Безмежний світ – і скільки голосів, Думок, дерзань і почувань гарячих! Який всевладний порив охопив Німих ще вчора, вчора ще незрячих! (М. Рильський);
Закон життя був всевладний..! люди не хотіли думати про війну (Н. Рибак);
Рух, енергія, швидкість – вони тут [на дорогах] всевладні (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)