всевладно
ВСЕВЛА́ДНО (УСЕВЛА́ДНО).
Присл. до всевла́дний.
– Я чую в собі проблиск якоїсь сили, та що з того! Її зацитькає та груба сила, що панує довкола мене всевладно (О. Кобилянська);
В цім потоці голосів відчулось Іванові Семеновичу відважне змагання людини з силою фатуму, що так непереможно і всевладно панує тут серед природи (М. Івченко);
У хаті було темно і тихо, передранковий сон всевладно панував у хаті (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)