всевладність
ВСЕВЛА́ДНІСТЬ (УСЕВЛА́ДНІСТЬ), ності, ж.
Абстр. ім. до всевла́дний.
За одне лише літо вони [пишні покої] з'явилися, підкреслюючи незаперечну всевладність канцлера (Іван Ле);
Зберіг він дещо із своєї колишньої всевладності, і до нього часто з'являлися вдови чи зубожілі в пошуках протекції – такі прохачі майже не лишалися без допомоги (Валерій Шевчук);
Уже з перших слів і вчинків біля шинку виявлялися основні риси Цокуля Саксаганського у п'єсі “Наймичка”: непохитна віра у всевладність грошей та у свої сили (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)