всевладність
ВСЕВЛА́ДНІСТЬ (УСЕВЛА́ДНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до всевла́дний.
За одне лише літо вони [пишні покої] з’явилися, підкреслюючи незаперечну всевладність канцлера (Ле, Наливайко, 1957, 14);
Уже з перших слів і вчинків біля шинку виявлялися основні риси Цокуля Саксаганського [у п’єсі "Наймичка"]: непохитна віра у всевладність грошей та у свої сили (Життя Саксаганського, 1957, 108).
Словник української мови (СУМ-11)