всевладно
ВСЕВЛА́ДНО (УСЕВЛА́ДНО). Присл. до всевла́дний.
— Я чую в собі проблиск якоїсь сили, та що з того! Її зацитькає та груба сила, що панує довкола мене всевладно (Коб., І, 1956, 129);
У хаті було темно і тихо, передранковий сон всевладно панував у хаті (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 146).
Словник української мови (СУМ-11)