1. Словник української мови в 11 томах

всевладно

ВСЕВЛА́ДНО (УСЕВЛА́ДНО). Присл. до всевла́дний.

— Я чую в собі проблиск якоїсь сили, та що з того! Її зацитькає та груба сила, що панує довкола мене всевладно (Коб., І, 1956, 129);

У хаті було темно і тихо, передранковий сон всевладно панував у хаті (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всевладно — всевла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. всевладно — (усевладно). Присл. до всевладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всевладно — присл., інд.-авт. Похідне від все і владно. Коли прищухло довкруги, поближнє усевладуще ревом так реве, ану збагни — суворе ачи ніжне те, що тебе всевладно так зове. (П-2:120). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. всевладно — ВСЕВЛА́ДНО (УСЕВЛА́ДНО). Присл. до всевла́дний. – Я чую в собі проблиск якоїсь сили, та що з того! Її зацитькає та груба сила, що панує довкола мене всевладно (О. Словник української мови у 20 томах