1. Словник української мови в 11 томах

всевладний

ВСЕВЛА́ДНИЙ (УСЕВЛА́ДНИЙ), а, е.

1. Який має необмежену владу; повновладний.

Наполеон, піднісши ліву руку, легко летів вперед мимо своїх полків, гордовитий і всевладний, як новий бог на землі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 62);

А от Варвара Павлівна.., головнокомандувачка всього господарства і всевладна домоправительниця, цих естетичних захоплень не поділяла (Собко, Справа.., 1959, 4).

2. перен. Який виділяється над усім іншим, підкоряв собі все інше; дуже сильний.

Безмежний світ — і скільки голосів, Думок, дерзань і почувань гарячих! Який всевладний порив охопив Німих ще вчора, вчора ще незрячих! (Рильський, І, 1956, 402);

Закон життя був всевладний..! люди не хотіли думати про війну (Рибак, Час.., 1960, 621).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всевладний — всевла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. всевладний — Повновладний, УСЕМОГУТНІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. всевладний — (усевладний), -а, -е. 1》 Який має необмежену владу; повновладний. 2》 перен. Який вивищується над усім іншим, підкоряє собі все інше; дуже сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. всевладний — ВСЕВЛА́ДНИЙ (УСЕВЛА́ДНИЙ), а, е. 1. Який має необмежену владу; повновладний. Буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. Всевладний — див. Бог Словник синонімів Вусика
  6. всевладний — ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М. Словник синонімів української мови