1. Великий тлумачний словник сучасної мови

всевладний

всевла́дний

(усевладний), -а, -е.

1》 Який має необмежену владу; повновладний.

2》 перен. Який вивищується над усім іншим, підкоряє собі все інше; дуже сильний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всевладний — всевла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. всевладний — Повновладний, УСЕМОГУТНІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. всевладний — ВСЕВЛА́ДНИЙ (УСЕВЛА́ДНИЙ), а, е. 1. Який має необмежену владу; повновладний. Буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. Всевладний — див. Бог Словник синонімів Вусика
  5. всевладний — ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М. Словник синонімів української мови
  6. всевладний — ВСЕВЛА́ДНИЙ (УСЕВЛА́ДНИЙ), а, е. 1. Який має необмежену владу; повновладний. Наполеон, піднісши ліву руку, легко летів вперед мимо своїх полків, гордовитий і всевладний, як новий бог на землі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 62); А от Варвара Павлівна.. Словник української мови в 11 томах