всевладно
ВСЕВЛА́ДНО (УСЕВЛА́ДНО).
Присл. до всевла́дний.
– Я чую в собі проблиск якоїсь сили, та що з того! Її зацитькає та груба сила, що панує довкола мене всевладно (О. Кобилянська);
В цім потоці голосів відчулось Іванові Семеновичу відважне змагання людини з силою фатуму, що так непереможно і всевладно панує тут серед природи (М. Івченко);
У хаті було темно і тихо, передранковий сон всевладно панував у хаті (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- всевладно — всевла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- всевладно — (усевладно). Присл. до всевладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- всевладно — присл., інд.-авт. Похідне від все і владно. Коли прищухло довкруги, поближнє усевладуще ревом так реве, ану збагни — суворе ачи ніжне те, що тебе всевладно так зове. (П-2:120). Словник поетичної мови Василя Стуса
- всевладно — ВСЕВЛА́ДНО (УСЕВЛА́ДНО). Присл. до всевла́дний. — Я чую в собі проблиск якоїсь сили, та що з того! Її зацитькає та груба сила, що панує довкола мене всевладно (Коб., І, 1956, 129); У хаті було темно і тихо, передранковий сон всевладно панував у хаті (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 146). Словник української мови в 11 томах