вселюдний
ВСЕЛЮ́ДНИЙ (УСЕЛЮ́ДНИЙ), а, е.
Який поширюється на всіх людей.
Якби не глибина вселюдного страждання, Космічну глибину космічного сіяння Не можна було б вимірять нічим! (М. Вінграновський);
// Багатолюдний.
На червоних дошках два трупи лежать .. Навіть червоною китайкою не покрили. Лежать на позорище вселюдне (Б. Лепкий);
Чорніє повітря... Гойдається небо, П'є роси на яблуках вітер заблудний... Мій світе зелений, мій світе вселюдний! Всі думи-турботи від тебе й до тебе! (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)