вселюдний

ВСЕЛЮ́ДНИЙ (УСЕЛЮ́ДНИЙ), а, е.

Який поширюється на всіх людей.

Якби не глибина вселюдного страждання, Космічну глибину космічного сіяння Не можна було б вимірять нічим! (М. Вінграновський);

// Багатолюдний.

На червоних дошках два трупи лежать .. Навіть червоною китайкою не покрили. Лежать на позорище вселюдне (Б. Лепкий);

Чорніє повітря... Гойдається небо, П'є роси на яблуках вітер заблудний... Мій світе зелений, мій світе вселюдний! Всі думи-турботи від тебе й до тебе! (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вселюдний — вселю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вселюдний — <�УСЕЛЮДНИЙ> при вселюдний, публічний, прилюдний, сов. гласний. Словник синонімів Караванського
  3. вселюдний — (уселюдний), -а, -е. Те саме, що вселюдський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вселюдний — Вселю́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)