всеїдний
ВСЕЇ́ДНИЙ (УСЕЇ́ДНИЙ), а, е.
1. Який живиться різноманітною їжею.
За характером живлення більшість бокоплавів є всеїдними, чимало хижаків, які поїдають медуз і дрібних рачків (з наук. літ.);
Грак – птах всеїдний і живиться як тваринним, так і рослинним кормом (з навч. літ.);
Борсук – усеїдний звір: і корінці, і бульби, і жаби, і миші – все йому годиться (із журн.).
2. перен. Який захоплюється, цікавиться всім без розбору.
І справді всі Куцорукі були якщо й не дуже мудрими-розумними, то беручкими до роботи, впертими, грамотними. А ще – дуже самолюбивими, самозакоханими, всеїдними і, сказати б відверто, неприховано підлими (О. Тесленко);
– Немає улюблених звуків, тембрів, тональності. Я все люблю, я всеїдна (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)