1. Словник української мови у 20 томах

всеїдний

ВСЕЇ́ДНИЙ (УСЕЇ́ДНИЙ), а, е.

1. Який живиться різноманітною їжею.

За характером живлення більшість бокоплавів є всеїдними, чимало хижаків, які поїдають медуз і дрібних рачків (з наук. літ.);

Грак – птах всеїдний і живиться як тваринним, так і рослинним кормом (з навч. літ.);

Борсук – усеїдний звір: і корінці, і бульби, і жаби, і миші – все йому годиться (із журн.).

2. перен. Який захоплюється, цікавиться всім без розбору.

І справді всі Куцорукі були якщо й не дуже мудрими-розумними, то беручкими до роботи, впертими, грамотними. А ще – дуже самолюбивими, самозакоханими, всеїдними і, сказати б відверто, неприховано підлими (О. Тесленко);

– Немає улюблених звуків, тембрів, тональності. Я все люблю, я всеїдна (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всеїдний — всеї́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. всеїдний — (усеїдний), -а, -е. Який живиться різноманітною їжею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всеїдний — ВСЕЇ́ДНИЙ (УСЕЇ́ДНИЙ), а, е. Який живиться різноманітною їжею. Грак — птах всеїдний і живиться як тваринним, так і рослинним кормом (Зоол., 1957, 105); Усеїдна тварина. Словник української мови в 11 томах