всидливий

ВСИ́ДЛИВИЙ див. уси́дливий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всидливий — вси́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. всидливий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови