всидливий

вси́дливий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всидливий — ВСИ́ДЛИВИЙ див. уси́дливий. Словник української мови у 20 томах
  2. всидливий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови