всиляти
ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, ВСИ́ЛЮВАТИ (УСИ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВСИ́ЛИ́ТИ (УСИ́ЛИ́ТИ), вси́лю́, вси́ли́ш, док., що, у що.
Всувати, вкладати, вставляти що-небудь у середину чогось; впихати.
– А тато .. у сто п'ять літ людям чоботи латали, без окулярів дратву всиляючи за шилом (І. Волошин);
Ждан мовчки взяв меч і всилив його назад у піхви (І. Білик);
* Образно. На межі дівчинка – дзвенить голосок, а на голці в руках блищить сонце. Бо то так: піймає дівчинка промінь, всилить у вушко й уставки собі вишиває (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)