1. Словник української мови у 20 томах

всиляти

ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, ВСИ́ЛЮВАТИ (УСИ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВСИ́ЛИ́ТИ (УСИ́ЛИ́ТИ), вси́лю́, вси́ли́ш, док., що, у що.

Всувати, вкладати, вставляти що-небудь у середину чогось; впихати.

– А тато .. у сто п'ять літ людям чоботи латали, без окулярів дратву всиляючи за шилом (І. Волошин);

Ждан мовчки взяв меч і всилив його назад у піхви (І. Білик);

* Образно. На межі дівчинка – дзвенить голосок, а на голці в руках блищить сонце. Бо то так: піймає дівчинка промінь, всилить у вушко й уставки собі вишиває (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всиляти — всиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. всиляти — (усиляти), -яю, -яєш і всилювати (усилювати), -юю, -юєш, недок., всилити (усилити), всилю, всилиш, док., перех., у що. Протягувати нитку у вушко голки або дратву в дірку, проколену шилом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всиляти — ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь), ПРОСМИ́КУВАТИ, ПРОШМО́РГУВАТИ розм.; ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), ПРОСИЛЯ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ (ЗАТЯГАТИ), ЗАСИ́ЛЮВАТИ (ЗАСИЛЯ́ТИ) розм. (нитку в якийсь отвір). — Док. Словник синонімів української мови
  4. всиляти — Всиля́ти, -ля́ю, -ля́єш кому що, а всиля́ти або усиля́ти що куди (ни́тку в го́лку) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. всиляти — ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і ВСИ́ЛЮВАТИ (УСИ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВСИ́ЛИ́ТИ (УСИ́ЛИ́ТИ), вси́лю́, вси́ли́ш, док., перех., у що. Протягувати нитку у вушко голки або дратву в дірку, проколену шилом. — А тато.. Словник української мови в 11 томах