всиляти
ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і ВСИ́ЛЮВАТИ (УСИ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВСИ́ЛИ́ТИ (УСИ́ЛИ́ТИ), вси́лю́, вси́ли́ш, док., перех., у що. Протягувати нитку у вушко голки або дратву в дірку, проколену шилом.
— А тато.. у сто п’ять літ людям чоботи латали, без окулярів дратву всиляючи за шилом (Вол., Дні.., 1958, 66);
*Образно. На межі дівчинка — дзвенить голосок, а на голці в руках блищить сонце. Бо то так: піймає дівчинка промінь, всилить у вушко й уставки собі вишиває (Головко, І, 1957, 268).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- всиляти — всиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- всиляти — (усиляти), -яю, -яєш і всилювати (усилювати), -юю, -юєш, недок., всилити (усилити), всилю, всилиш, док., перех., у що. Протягувати нитку у вушко голки або дратву в дірку, проколену шилом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- всиляти — ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, ВСИ́ЛЮВАТИ (УСИ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВСИ́ЛИ́ТИ (УСИ́ЛИ́ТИ), вси́лю́, вси́ли́ш, док., що, у що. Всувати, вкладати, вставляти що-небудь у середину чогось; впихати. – А тато .. Словник української мови у 20 томах
- всиляти — ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь), ПРОСМИ́КУВАТИ, ПРОШМО́РГУВАТИ розм.; ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), ПРОСИЛЯ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ (ЗАТЯГАТИ), ЗАСИ́ЛЮВАТИ (ЗАСИЛЯ́ТИ) розм. (нитку в якийсь отвір). — Док. Словник синонімів української мови
- всиляти — Всиля́ти, -ля́ю, -ля́єш кому що, а всиля́ти або усиля́ти що куди (ни́тку в го́лку) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)