всліпу
ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́), присл., розм., рідко.
Те саме, що нао́сліп; навмання.
На горбах озимина померзла і сівба ярих теж велась всліпу (Григорій Тютюнник);
Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу й наспіх (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)