всліпу
ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́), присл., розм., рідко. Те саме, що нао́сліп; навмання.
Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу й наспіх (Смолич, ІІІ, 1959, 157).
Словник української мови (СУМ-11)ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́), присл., розм., рідко. Те саме, що нао́сліп; навмання.
Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу й наспіх (Смолич, ІІІ, 1959, 157).
Словник української мови (СУМ-11)