Словник української мови в 11 томах

всліпу

ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́), присл., розм., рідко. Те саме, що нао́сліп; навмання.

Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу й наспіх (Смолич, ІІІ, 1959, 157).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. всліпу — всліпу́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. всліпу — (усліпу), присл., розм., рідко. Те саме, що наосліп; навмання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всліпу — Осліп, наосліп, сліпма, сліпцем, див. навгад  Словник чужослів Павло Штепа
  4. всліпу — ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́), присл., розм., рідко. Те саме, що нао́сліп; навмання. На горбах озимина померзла і сівба ярих теж велась всліпу (Григорій Тютюнник); Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу й наспіх (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  5. всліпу — див. навмання  Словник синонімів Вусика
  6. всліпу — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С.  Словник синонімів української мови