всовування
ВСО́ВУВАННЯ (УСО́ВУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. всо́вувати.
Нанесіть на гладкому кінці труби олівцем або крейдою мітку, що позначає глибину всовування кінця труби в розтруб (з наук.-техн. літ.);
Ми мовчки рушили за охоронцем, стежачи за його неквапливою ходою, манірністю всовування старого ключа в не менш зашкарублий від часу замок (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)