встик

ВСТИК, присл.

Так, щоб край або кінець одного предмета з'єднувався з краєм або кінцем іншого.

Гобеленові шпалерні листи клеяться встик клеєм для важких шпалер (з наук.-техн. літ.);

Газопровід виконано з безшовних сталевих труб, повністю зварених встик, з антикорозійною ізоляцією (з наук.-попул. літ.).