встромлятися
ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ (УСТРОМЛЯ́ТИСЯ), я́ється, ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ (УСТРО́МЛЮВАТИСЯ), юється, недок., ВСТРОМИ́ТИСЯ (УСТРОМИ́ТИСЯ), встро́миться; мн. встро́мляться; док.
Всаджуватися, втикатися в середину, в глиб чого-небудь (про що-небудь гостре).
Із пружних тятив полетіли Стріли стрімкі і з відважних долонь їх списи незліченні, Прямо в тіла юнаків войовничих одні устромлялись (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Кілька шабель і ножів встромилися в нього (З. Тулуб);
Завалений на бік віз тримала міцна, як залізо, жердина! Вона встромилась знизу межи спиці правого заднього колеса (Ю. Логвин);
// Занурюватися в якусь рідину.
Її весло нечутно встромлялось у воду (Олесь Досвітній);
// Пильно дивитися, вдивлятися в кого-, що-небудь (про очі, погляд).
Мить Матюха стояв нерухомий. Очі гостро встромилися в Давида (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)