встромлятися
ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ (УСТРОМЛЯ́ТИСЯ), я́ється і ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ (УСТРО́МЛЮВАТИСЯ), юється, недок., ВСТРОМИ́ТИСЯ (УСТРОМИ́ТИСЯ), встро́миться; мн. встро́мляться; док. Всаджуватися, втикатися в середину, в глиб чого-небудь (про що-небудь гостре).
Стріла так і встромилась у печеню (Сл. Гр.);
Кілька щабель і ножів встромилися в нього (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 141);
// Занурюватися в якусь рідину.
Її весло нечутно встромлялось у воду (Досв., Вибр., 1959, 415);
// Пильно дивитися, вдивлятися в кого-, що-небудь (про очі, погляд).
Мить Матюха стояв нерухомий. Очі гостро встромилися в Давида (Головко, II, 1957, 35).
Словник української мови (СУМ-11)