Словник української мови в 11 томах

встромлятися

ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ (УСТРОМЛЯ́ТИСЯ), я́ється і ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ (УСТРО́МЛЮВАТИСЯ), юється, недок., ВСТРОМИ́ТИСЯ (УСТРОМИ́ТИСЯ), встро́миться; мн. встро́мляться; док. Всаджуватися, втикатися в середину, в глиб чого-небудь (про що-небудь гостре).

Стріла так і встромилась у печеню (Сл. Гр.);

Кілька щабель і ножів встромилися в нього (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 141);

// Занурюватися в якусь рідину.

Її весло нечутно встромлялось у воду (Досв., Вибр., 1959, 415);

// Пильно дивитися, вдивлятися в кого-, що-небудь (про очі, погляд).

Мить Матюха стояв нерухомий. Очі гостро встромилися в Давида (Головко, II, 1957, 35).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. встромлятися — встромля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. встромлятися — (устромлятися), -яється і встромлюватися (устромлюватися), -юється, недок., встромитися (устромитися), встромиться; мн. встромляться; док. Всаджуватися, втикатися всередину, вглиб чого-небудь (про що-небудь гостре). || Занурюватися в якусь рідину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. встромлятися — ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ (УСТРОМЛЯ́ТИСЯ), я́ється, ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ (УСТРО́МЛЮВАТИСЯ), юється, недок., ВСТРОМИ́ТИСЯ (УСТРОМИ́ТИСЯ), встро́миться; мн. встро́мляться; док. Всаджуватися, втикатися в середину, в глиб чого-небудь (про що-небудь гостре).  Словник української мови у 20 томах
  4. встромлятися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови