всунений
ВСУ́НЕНИЙ (УСУ́НЕНИЙ), ВСУ́НУТИЙ (УСУ́НУТИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до всу́нути.
Левко .. діловито розім'яв ноги, всунуті в чоботи-жовтянці (М. Стельмах);
На столі миготить свічка, всунена в банку від консерв [консервів] (О. Лисяк);
// всу́нено, всу́нуто, безос. пред.
* Образно. Ті місця у місті, де хмарочосів і торговельних центрів немає, активно забудовуються. В галявини кам'яного лісу всунуто парки і сквери, які є чи не єдиним місцем, де можна відпочити (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)