всуміш
ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), присл.
Змішано, разом.
На задньому плані – рисунковий відділ фабрики. Рядами столи, на них годинники. Робітниці й робітники всуміш (Мирослав Ірчан);
У кутку .. стоїть казаночок з вареною пшеницею всуміш з квасолею... (І. Багряний);
Тут збігалося кілька шляхів, де тяглися неосяжними потоками і піші, і кінні всуміш з хурами сіна (З. Тулуб);
// Те саме, що впере́між.
Невкипілий став розповідати, важко, як пеньки, викорчовуючи незграбні слова всуміш з лайкою (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)