всілякий
ВСІЛЯ́КИЙ (УСІЛЯ́КИЙ), а, е.
Різний, різноманітний, усякий.
Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця! (Номис);
Старий мідник кинув своє ремесло, .. читав книжки, рисував і вираховував усілякі шруби та колісцятка [коліщатка] (М. Коцюбинський);
Тризну справляли в гридниці, князь Володимир велів нічого не шкодувати, столи вгинались від усіляких страв (С. Скляренко);
На дорозі, біля броду через рівчак, стояла велика монгольська гарба, наповнена всіляким добром – лантухами з зерном, вичиненими шкурами хутряних звірів та домашнім скарбом (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)