втеребитися
ВТЕРЕБИ́ТИСЯ (УТЕРЕБИ́ТИСЯ), еблю́ся, е́бишся; мн. втере́бляться; док., фам.
Те саме, що залі́зти 1, 2.
Позволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться (Номис);
Чого се ти утеребився в льох? (Сл. Гр.);
Залізні двері, злодій не втеребиться (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)