втулка

ВТУ́ЛКА, и, ж.

Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь.

Колесо від воза .. лежало посеред дороги і, певно, довго крутилося на місці й підстрибувало, доки не затихло, впершись у пісок втулкою (В. Чемерис);

З деревинної сировини виготовляють втулки підшипника трансмісійного вала та букси скатів візків (з наук.-техн. літ.);

Через кожні 8–10 днів роботи втулки й осі коліс промивають гасом (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. втулка — вту́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. втулка — -и, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втулка — Маточина, чіп  Словник чужослів Павло Штепа
4. втулка — ВТУ́ЛКА, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь. Через кожні 8-10 днів роботи втулки і осі коліс промивають гасом (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах