1. Словник української мови у 20 томах

втулка

ВТУ́ЛКА, и, ж.

Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь.

Колесо від воза .. лежало посеред дороги і, певно, довго крутилося на місці й підстрибувало, доки не затихло, впершись у пісок втулкою (В. Чемерис);

З деревинної сировини виготовляють втулки підшипника трансмісійного вала та букси скатів візків (з наук.-техн. літ.);

Через кожні 8–10 днів роботи втулки й осі коліс промивають гасом (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втулка — вту́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. втулка — -и, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втулка — Маточина, чіп Словник чужослів Павло Штепа
  4. втулка — ВТУ́ЛКА, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь. Через кожні 8-10 днів роботи втулки і осі коліс промивають гасом (Механ. і електриф.. Словник української мови в 11 томах